1. Методика консервації знайдених на місці археологічного розкопу фрагментів дерев’яних конструкцій має ключове значення для подальшого виконання рятувальних археологічних робіт.

2. За підсумками проведених “круглих столів” з питань знахідок на Поштовій площі встановлено, що станом на сучасний момент у світовій практиці не існує перевірених методів належної консервації дерев’яних конструкцій на місці (практично у польових умовах) з метою їх подальшої музеєфікації.

3. Створення Музею археології на Поштовій площі слід розділити на два наявні археологічні комплекси - знайдені окремі предмети археологічного значення і знайдені решти старовинних конструкцій, в тому числі дерев’яних. Кількість знайдених лише на даному місці археологічних предметів є надзвичайно великою - це багато тисяч одиниць. Слід врахувати, що у фондах Музею історії міста Києва та у фондах Інституту археології України НАН України зберігається ще багато тисяч археологічних знахідок з розкопок у Києві, які протягом тривалого часу перебувають у фондах цих установ і не доступні для ознайомлення киянами і гостями міста Києва. Тому питання – чи потрібен музей археології Києва є суто риторичним – так, безумовно, такий музей потрібен.

4. Вважаємо, що на місці розкопу після повного археологічного дослідження має бути створена музейна експозиція “in situ”, яка б була присвячена виключно фіксації та відтворенню однієї із знайдених давньоруських садиб та фрагмента стародавньої вулиці і портових конструкцій прибережної зони.

… Виходячи з даних об’єктивних факторів, на нашу думку, слід визначитися з окремим приміщенням для Музею археології міста Києва. Таке приміщення доцільно відшукати в районі київського Подолу. На наш погляд, перспективним у цьому плані є будівля Гостинного двору, розташована в серці Подолу - на Контрактовій площі