Під час організованого Управлінням збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини круглого столу встановлено, що Україна не має лабораторної бази для проведення консервації археологічної деревини, тому можна розглянути ідею створення комплексного проекту, який охоплює, як великі поверхні новаторських експозицій, так і лабораторну базу з сучасними системами багатоаспектної консервації. Створення нового інституту (наприклад, Музею Початку Київської Русі), пов’язаного з центром реставрації – необхідне, хоча, звичайно, і його будівництво, і освіта в цьому напрямку співробітників реставраційної сфери будуть потребувати дуже великих коштів. Однак, таким чином Україна матиме власну базу спеціалістів та спеціалізоване обладнання.
 
1. З урахуванням особливостей деревини з Поштової площі виникають три основні питання, що стосуються характеру матеріалу, який має бути збережений:
- перша група деревини – це вже розкопані, незахищені конструктивні елементи, що довгий час залишались без консервації,
- друга - це відкриті конструкції, які ще знаходяться в землі, попередньо захищені, але тільки шляхом їх покриття;
- остання - це деревина, яку планується отримати в майбутньому під час запланованих досліджень.
 
2. Як було зазначено вище, не існує методу, що дозволяє консервувати археологічну деревину in situ, незалежно від обраної форми консервації – це завжди буде тривалим і дорогим процесом. Тому в першу чергу необхідно визначити, яким має бути цільовий ефект, яка запланована експозиція має бути з використанням оригінальних конструкцій, оскільки консервація всього отриманого матеріалу не є можливою.
 
3. У цьому відношенні зазвичай передбачаються три основні програмні області:
- основна концепція виставки, цю частину, безумовно, краще можуть виконати археологи, дослідники та фахівці, що займаються в київських музеях колекціями пам’яток раннього середньовіччя;
- концепція оформлення простору та форм виставки (мультимедіа, фільми тощо). Це проект, який, залежно від коштів, можуть виконати самі музейні працівники, або можна найняти компанію, що спеціалізується на цьому типі робіт;
- проект реставраційного захисту (рекомендації щодо проектування систем кондиціонування та моніторингу пам’яток у запланованих приміщеннях).
 
4. Подальше дослідження на Поштовій площі, безумовно, дуже бажане (головним чином, з наукових причин – очікування результатів нових відкриттів). Однак, перш ніж прийняти рішення про їх продовження, було б доцільно визначити конкретну програму консервації та експозиції. Це рівнозначно пошуку коштів на комплексні дії паралельно з археологічними дослідженнями, пов’язані із захистом від руйнування археологічного дерева та інших пам’яток. Це було б виправдано в рамках виконання ряду досліджень відкритої поверхні і на підставі результатів, досягнутих на основі розмежування декількох зон з метою подальшого вивчення. Звісно ж, що подальше дослідження на такій великій площі (і прогнозованій на кілька метрів глибині нижче досягнутого в даний час рівня) неможливе через ризик для будівель (Поштова площа вище зони котловану).